Неоднозначний, але дуже цікавий текст, який наштовхне вас на несподівані роздуми.
Що, якби прямо зараз ви заглянули в магічну кулю, яка пророкує майбутнє, і побачили б з незаперечною ясністю, що ви ніколи не зустрінете кохання всього свого життя?
Те, що я прошу вас уявити, дуже сумно, я знаю це. Весь цей час ви сподівалися зустріти «єдиного» чи «єдину» — або принаймні когось, хто влаштує вас хоча б наполовину і з яким ви матимете справу все життя. Знаю знаю. Ви не такий наївна, як решта. Ви не вірите у споріднені душі. Але ви все одно очікували зустріти когось, хто вам більше, ніж сподобається. З ким поруч можна звернутися калачиком наприкінці довгого дня. Хто піклуватиметься про вас, коли ви занедужаєте, і хто щовечора після роботи слухатиме ваші оповідання. Ми всі сподіваємось на це. Ми всі люди.
У пошуках кохання є одна особлива властивість – це впливає на нас постійно. Любов знаходиться на передньому плані наших дій, навіть якщо в умі все по-іншому. Кохання – це причина, через яку ви купили ці нові джинси минулого тижня. Це причина, чому ви пішли на барбекю до друзів, хоч насправді не хотіли цього. Це причина ваших страхів та невпевненості в майбутньому. Але також любов це те, що надихає нас на найбільші зміни.
Так от, якби ви знали з безперечною впевненістю, що кохання ніколи не буде біля вашого порога, як би ви подивилися на своє життя? Чи змінили б щось у своїй повсякденності? А що щодо довгострокових планів?
Ваша перша реакція була б на кшталт: «Ну нічого». Зрештою, ви розумна людина. У вас є плани, які не залежать від чийогось впливу. Ми всі так думаємо. Але дайте собі подумати ще кілька хвилин. Тому що ось яку річ про кохання ми не хочемо визнавати: це милиця, яку ми використовуємо постійно. Ідея, що колись хтось любитиме всі наші недоліки, — тонкий привід, щоб не працювати над ними. Принцип двох половинок, що становлять ціле, перешкоджає тому, щоб ми самі ставали кращою половиною.
Якби ви знали, що любов ніколи не буде опцією для вас, як би ви перебудували все життя? Сфокусувалися б на кар’єрі та успіху? Чи зайнялися б інвестиціями в себе — частіше йшли б у відпустку, виходили б із зони комфорту?
Я ставлю ці питання, тому що схильна вірити в те, що перспектива не знайти кохання всього життя стала б переломною для нас. Усвідомлення, яке ми спочатку вважаємо руйнівним, зрештою може звільнити нас. Без страху померти на самоті перед нами відкриваються небачені можливості. Ми можемо спробувати прожити на кожному континенті. Ми можемо зробити карколомну кар’єру. Ми могли б повернутися в університет і отримати ступінь, який завжди хотіли, не турбуючись про фінансовий тягар, який може лягти на чиїсь плечі. Любов утримує нас такими тонкими способами, і ми цього навіть не розуміємо. І запорукою її відсутності може бути почуття абсолютної свободи.
Тому що в ситуації, коли нам не потрібно шукати наше єдине кохання, ми нарешті зрозуміємо, що ми маємо право любити себе. Що ми можемо жити, розвиваючи себе, кидаючи виклик собі, балуючи себе і зводячи себе, немов будівлю, щоб стати ще більш здібними. І тоді в нас самих ми знайдемо те, що шукали в інших.
Є одна річ, яку ми всі маємо перестати робити, — це чекати, доки хтось прийде та змінить наше життя. Просто будьте тією людиною, на яку ви чекали. Проживайте щодня так, ніби ви закохані у нього. Тому що одну річ ви знаєте напевно — через кожен тріумф, кожну невдачу, кожен страх і кожен виграш проходитимете ви і ніхто інший. Ви та людина, яка приймає усі ваші нагороди. Ви самі собі простягаєте руку, коли падаєте. Ви та людина, яка сама себе відшмагає від статі щоразу, коли сили покидають вас.
Ми повинні почати цінувати все, що ми привносимо до наших власних життів. Тому що іронія в тому, що ми найбільш привабливі в ті моменти, коли навіть не думаємо про це. Коли ми впевнено йдемо по життю, вільно і без обмежень, ми випромінюємо таку енергію, яку просто неможливо ні з чим порівняти і неможливо імітувати. Така енергія здатна змінити не лише наше життя, а й життя людей довкола.
Тому краще перестати шукати того чи одного, з ким зручно провести залишок життя. Будьте самі тою Єдиною.